Всіх пацієнтів лікарні вирішили перевести в медустанови "ближче до місця їх проживання", але справа в тому, що пацієнти в цій лікарні - не просто душевно хворі люди, а небезпечні злочинці, в основному вбивці, яких за рішенням суду з усієї України направляли на примусове лікування в Дніпро.
Навіщо МОЗ так ризикує, розбирався СобКор.нет.
Суворі правила
Державний заклад «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" з'явилося в Дніпрі в кінці 60-х. Тоді в цю лікарню відправляли українських дисидентів, але після того як СРСР закінчився, там стали закривати злочинців, яких за станом психічного здоров'я неможливо засудити, але ізолювати від суспільства необхідно. Наприклад, в лікарні з суворим наглядом міститься Олександр Сергій, більш відомий в ЗМІ як "Чернігівський маніяк", який в квітні 2010 року на день народження Гітлера, зарубав лопатою трьох людей.
Ідея закриття установи, або, як називають цей процес в Міністерстві охорони здоров'я, реорганізації, з'явилася на початку минулого року у в.о. міністра Уляни Супрун після інспекції лікарні. Побачене там жахнуло Супрун.
"Люди закриті в тісних задушливих палатах і навіть в туалет ходять за вказівкою персоналу. Немає ніякої реабілітації або альтернативних методів лікування. На питання з приводу їжі все опитані відповідали, що вже давно забули смак м'яса. Ні в одній з установ, де ми встигли побувати , не було таких жахливих умов. ми побачили пенітенціарної установи замість установи охорони здоров'я, ми побачили систему покарання пацієнтів замість їх лікування та реабілітації ", - писала Супрун у себе на сторінці в соціальних мережах.
Мешканка Дніпра Вікторія Колосовська непонаслишке знає, в яких умовах утримуються пацієнти лікарні в Дніпрі. 7 років в цій установі знаходився її брат.
"Я не думаю, що умови там гірше або краще, ніж в будь-якій іншій психіатричній лікарні, - каже Колосовська. - Наприклад, їм не давали таких простих речей, як радіо. Брат постійно просив принести йому радіо. Тобто зв'язку з зовнішнім світом були дуже обмежені. Звичайно, коли з пацієнтами траплялися загострення, як з моїм братом, його прив'язували. але не варто забувати, що у людини загострення і він стає неадекватним. Побоїв не було, але то ж зв'язування ... жорстоко це чи немає? Були моменти, які напружували. Брат - астматик, і йому потрібно, щоб весь час з собою у нього був інгалятор, а йому не давали, аргументуючи тим, що інгалятор повинен зберігатися на посту. А у людини напад, і він закритий сидить в кімнаті ".
Умови утримання в тих же СІЗО або колоніях теж не санаторні, проте закривати їх держава не поспішає. Додатково МОЗ мотивує своє рішення про закриття лікарні оновленої законодавчою базою, але робить це, м'яко кажучи, дивно. Наприклад, у відомстві підкреслюють, що, згідно з новим законодавством, пацієнти отримали право самостійно звертатися до суду, щоб отримати альтернативний висновок про стан свого здоров'я. Тобто оскаржити доцільність лікування. Відмінно. А лікарню-то навіщо закривати?
Читайте також: НАБУ оприлюднило "незаконну" переписку Омеляна
Накопичуючи критичну масу аргументів, в Міністерстві охорони здоров'я наголошують, що в лікарні з суворим режимом спостереження регулярно порушуються права пацієнтів: наприклад, там містили шістьох іноземців і лише в одному випадку повідомили про це консулу відповідної країни.
"Також в лікарні досі перебуває чотири пацієнта, за якими суд прийняв рішення про переведення ще в червні, липні, серпні", - додають в МОЗ.
Єдина людина, який був пацієнтом лікарні в Дніпрі, але зміг довести свою невинність в судовому порядку і вийти на свободу - Геннадій Співак. За його словами, медустанова є розсадником системи знищення людей і корупції в державних масштабах.
"Мова йде про головного лікаря і його підлеглих, руки яких у крові пацієнтів, на мою думку. З реформою адвокати і самі пацієнти отримали можливість відстоювати свої права в судах. Зруйнована дана монополія, зроблений крок до цивілізованого і більш прозорого підходу і контролю лікування пацієнтів . Раніше ця система була абсолютно закрита. Це величезна перемога над беззаконням і корупцією, а не над медициною ".
Куди підуть пацієнти
Якщо справи в дніпровській лікарні дійсно такі погані, що визнають і експерти, опитані, то чому просто не змінити підходи до лікування пацієнтів, наприклад, звільнивши персонал, який себе скомпрометував, а після набрати нових людей?
"Але ж проблема не тільки в цьому, - пояснює "директор" Центру психічного здоров'я та моніторингу наркотиків і алкоголю МОЗ "Сергій Шум. До речі, саме Шум разом з Супрун навідувався з інспекцій в лікарню в Дніпрі. - 10 червень почали діяти зміни в закон про психіатричну допомогу. Пацієнти за бажанням можуть отримувати лікування ближче до місця проживання ".
З одного боку, ця норма закону вітається родичами пацієнтів дніпровської лікарні із суворим наглядом.
"Так, основна маса пацієнтів там - це люди, які вчинили страшні злочини, але були й такі, як мій брат: музикант з вищою освітою. Так, у нього був діагноз, але його злочин скоєно не такий тяжкості, як інші. І там були такі люди, як він, а родичам дуже важко було їх провідувати. Всі пацієнти сконцентровані в одній лікарні, і якась нещасна мати або сестра через всю Україну змушена була їхати в Дніпро, - зазначає Колосовська. - Мені взагалі здається, що там є негласне правило: коли людина потраплю ає туди, треба його витримати не менше 7-8 років. Мій брат там був 7 років, і він розповідав про інших людей, які там знаходилися по 7 років. Після закінчення терміну пацієнти направлялися в лікарні з менш суворими умовами утримання, але в закрите відділення. у всіх великих психіатричних лікарнях є такі відділення. Мого брата перевели в лікарню в Вінниці, і я взагалі не побачила різниці: що в Дніпрі, що в Вінниці - пост, стояв міліціонер, зайти можна тільки здавши всі свої речі. Так якщо різниці немає, навіщо концентрувати людей в одній лікарні? "
"З розформуванням даного закладу українське суспільство отримало тільки позитивні результати, - додає Геннадій Співак. - Наприклад, пацієнти будуть знаходитися ближче до дому і родичам. Це робить позитивний вплив на повернення пацієнтів в соціум після загострення в їх захворюванні".
З іншого боку, саме прив'язка лікування до місця проживання викликає найбільші побоювання експертів. На даний момент в психіатричній лікарні із суворим режимом спостереження знаходиться 655 пацієнтів. Кожен з них має право написати заяву і перевестися в лікарню ближче до місця проживання. Станом на 20 вересня, 267 пацієнтів вже написали такі заяви і незабаром опиняться в обласних психіатричних лікарнях.
"Я вважав, що це неможливо. 650, прямо скажемо, вбивць і насильників, психічно хворих - це дуже небезпечні люди. Просто так розміщувати їх в інших лікарнях, не підготувавши персонал, не підготувавши стіни, вікна - злочин, - каже глава Асоціації психіатрів України Семен Глузман. - Практично в звичайних психіатричних лікарнях доведеться створювати тюремні умови. А грошей на ці ремонти, до речі, ніхто не дає. Наприклад, звичайні шибки в таких лікарнях вставляти не можна. Це скінчиться дуже погано, в першу чергу для п рсонала тих лікарень, де будуть розміщувати пацієнтів ".
Втім, Сергій Шум іншої думки.
"Зараз лікарня [в Дніпрі] охороняється пенітенціарною службою. Міністерство юстиції неодноразово писало, що це незаконно. В той же час в інших лікарнях охорону здійснює поліція охорони, що повністю відповідає законодавству. Чи є охорона поліцією неналежної? А незаконна охорона співробітниками пенітенціарної служби є належної? " - підкреслює Шум.
Як би там не було, процес реорганізації вже запущений. І, як запевняють в МОЗ, його не зупинити. Перших пацієнтів з Дніпропетровської області переведуть в обласну психіатричну лікарню. Всього 12 медустанов по всій країні, за даними Міністерства охорони здоров'я, погодилися прийняти у себе "клієнтів" дніпровської лікарні.
"Це брехня, що вони погодилися. Було страшенний тиск на обласну владу. В якийсь напіврозвалений провінційної психіатричної лікарні, наприклад, Криворізького району, однією з тих, куди хочуть перевести цих людей, якщо це станеться, там весь персонал розбіжиться", - резюмував Семен Глузман.