До такого висновку прийшли вчені з MIT, що опублікували статтю в Astrophysical Journal, пише СобКор.нет
Проте, вчені все ж кажуть про можливі натяки на існування інопланетян - в середині жовтня минулого року астрономи виявили незвичайні флуктуації в яскравості зірки KIC 8 462 852 в сузір'ї Лебедя, які неможливо пояснити природними процесами і які можуть свідчити про присутність високорозвиненої цивілізації на її планетах.
В цьому році астрономи з університету Каліфорнії в Санта-Барбарі (США) запустили масштабний проект, в рамках якого вони шукають прибульців не по їх радіосигналах, а спостерігаючи за штучними спалахами в околицях потенційно населених зоряних систем. Подібним чином, як вважають автори цієї ідеї, можна шукати сліди «братів по розуму» не тільки в Чумацькому Шляху, але і в десятках сусідніх галактик.
Кларк і його колега Керрі Кахою (Kerri Cahoy) підійшли до цієї проблеми з протилежного боку. Вони перевірили, як багато зусиль потрібно докласти самим землянам для того, щоб наша планета була помітною для потенційних «братів по розуму», просто спостерігають за нічним небом і не зайнятих цілеспрямованими пошуками інших розумних істот.
«Підсвічування» планети, як відзначають дослідники, можна здійснити двома дуже різними способами - породивши потужний спалах світла, не схожу за властивостями на випромінювання зірок, або ж надіславши в космос відносно слабкий, але постійний промінь лазера.
Реалізація першої групи ідей поки не можлива - для цього необхідні потужні орбітальні лазери, здатні виробляти 100 гігаватного імпульси. Подібні випромінювачі, на думку вчених, з'являться в розпорядженні людства лише приблизно через півстоліття.
З іншого боку, більш скромні, але постійно працюють лазери потужністю в один мегават, як показують розрахунки авторів статті, можна помітити з відстані в приблизно 20 тисяч світлових років при тривалих спостереженнях за нічним небом, використовуючи відносно скромні поверхневі і орбітальні телескопи з дзеркалом розміром всього в метр.
Ці ж лазери, як зазначає Кларк, можна використовувати для обміну інформацією з прилеглими населеними світами. Наприклад, комбінація випромінювача потужністю в два мегавата і великого оптичного телескопа, такого як будується E-ELT, дозволить пересилати дані на Проксиму b, потенційно населену планету в системі Альфи Центавра, зі швидкістю в десятки кілобіт секунду.
Для забезпечення зв'язку з KIC 8 462 852 або зоряної системою TRAPPIST-1, ще однією потенційно населеної «колискою життя», буде потрібно вже телескоп діаметром в 45-50 метрів, або перенесення лазера на борт літака. І в тому, і в іншому випадку швидкість передачі даних впаде до 600 біт в секунду.
«Подібні установки було б оптимально будувати не на Землі, а на зворотному боці Місяця. Там вони в принципі не зможуть зашкодити супутники або позбавити зору людей, в чиї очі може потрапити промінь таких лазерних "маяків". Поки ми самі навряд чи зможемо їх випадково виявити, однак цілеспрямовані "прямі" спостереження за довколишніми планетами вже зараз можуть дати результат », - робить висновок Кларк.