Про це пише СобКор.
За словами Супрун, місто дуже сильно впливає на психічний стан людини. Воно може як погіршувати його, посилюючи тривожність, відчуття самотності і безпорадності, так і сприяти психічному здоров’ю. Для цього місто повинно сприяти взаємодії та діяльності людей, бути безбар’єрним і зеленим.
“Люди, що живуть в містах чи районах, які не дають можливості розвивати сусідську спільноту, де ніхто нікого не знає, або в сучасних “гетто” — мають більші шанси розвинути психічну хворобу. Натомість, громадські простори, що дають змогу спілкуватися, знайомитися, почуватися в безпеці, займатися спортом чи танцювати просто неба, сприяють психічному здоров’ю містян. Дуже добре, коли місцева влада облаштовує пішохідні зони, ярмарки, парки і майданчики”, – наголосила Супрун.
Ще однією засадою психічного здоров’я людини Супрун назвала інклюзивність міста, його безбар’єрність.
Читайте також: Супрун розповіла, чому українці часто помирають
“Як на візочку, чи з дитиною у візочку, потрапити в тролейбус, спуститися в метро і зробити пересадку? Ніяк. Внаслідок бар’єрності наших міст багато людей стають ізольованими або мусять відчайдушно долати перешкоди щодня. Уявіть, що можуть відчувати, стоячи перед підземним переходом, батько чи матір із візочком, людина літнього віку, яка може впасти і зламати шийку стегна, ветеран, який поки чекає на протез ноги і пересувається на милицях?”, – зазначила Супрун.
Очільниця українського МОЗ порадила містянам за можливістю відходити від антисоціальних підземних переходів та сходів і облаштовувати наземні переходи, пандуси та зручний громадський транспорт, а також допомагати один одному.
“Якщо ви бачите, що людині важко спускатися чи підійматися сходами, чи відчинити двері і проїхати візочком, допоможіть. Часто ми соромимося просити перехожих про допомогу. А якщо вам потрібна — звертайтеся до оточуючих. Виграють від цього всі. Коли ми допомагаємо іншим, то самі при цьому почуваємося щасливими. Співпричетність нам потрібна”, – написала Супрун.