Наразі лунають різні думки з даного приводу. Від вкрай негативних до позитивних та подекуди цілком пропагандистських. І, на жаль, більшість з таких думок є нічим іншим як спробою використання важливої для України теми у цілях особистого політичного піару. Аби не говорити абстракціями, перейдемо до конкретики.
Перш за все, потрібно дати чітку відповідь на питання, чи виражають дані зміни до Конституції думку і прагнення українського народу?
Згідно результатам соціологічного дослідження, проведеного спільно Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва і Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у період з 16 по 28 серпня і оприлюднених 11 вересня, 42% українців вважають членство в НАТО найкращою гарантією національної безпеки.
Цікава та важлива деталь даного опитування полягає у тому, що 63% опитаних висловили готовність взяти участь у референдумі щодо вступу України до НАТО. З них 67% підтримали б вступ до Альянсу. Таким чином, можна констатувати факт, що законодавче закріплення євроатлантичних намірів України співпадають з прагненнями українців.
Тенденції вказують на те, що з 2012 року рівень підтримки українцями ідеї вступу до НАТО виріс втричі. Так, у 2012 році тільки 13% громадян були прихильниками вступу України до Альянсу, у 2014 – 33%, і вже у 2018 – 42%.
Якщо говорити про самі зміни до Конституції, варто підкреслити декілька важливих моментів.
По-перше, зміни мають стратегічний характер. Законодавче закріплення таких змін ускладнить реалізацію "проросійського реваншу". Не секрет, що сьогодні Росія активно готується до втручання у президентські вибори в Україні та має наміри завести своїх представників до парламенту. Проте, закріплення незворотності курсу України на європейську і євроатлантичну інтеграцію в преамбулі Основного закону, унеможливить зміну зовнішньополітичного курсу. Щоби після цього не робила проросійська "п’ята колона", усі її дії будуть трактуватися виключно як порушення Конституції України.
По-друге, прийняття відповідного законопроекту №9037 передбачає внесення змін статей 85, 102, 116 Основного Закону. Ці зміни чітко прописують обов’язки Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо реалізації євроатлантичного курсу України. Так, стаття 85 Конституції зобов'язує парламент приймати саме ті законопроекти, які сприятимуть реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС і НАТО.
В свою чергу, зміни до статті 102 Основного Закону закріплять за Президентом України статус гаранта реалізації євроатлантичного курсу нашої держави, а стаття 116 доповниться пунктом, згідно якого Уряд буде забезпечувати реалізацію такого курсу.
І, найбільш важливий момент – ці зміни не є орієнтованими на окремих особистостей чи політичні партії. Вони стосуються держави України, її європейської ідентичності, бажання нашого народу бути самодостатнім серед європейців, а не стати частиною радянсько-азійської імперії, яку намагається будувати Владімір Путін.
Крім того, і це дуже важливо, будь-яка спроба того чи іншого політика змінити курс України у напрямку Росії буде прямим порушенням Конституції. Таким чином, наразі наша держава стоїть на порозі початку важливого історичного етапу, за яким вже не буде шляху до Москви та її імперських цілей.
В той же час, потрібно розуміти, що Кремль не змириться з такою позицією України. Він буде й надалі вдаватись до провокацій, активізувати бойові дії на Донбасі, робити усе, аби повернути України в орбіту власного впливу. Саме тому задачею усіх гілок влади є не просто декларація євроатлантичних намірів нашої держави, а системна і безперервна робота щодо практичної реалізації таких намірів та вироблення нових механізмів протидії агресивній політиці РФ.
З 18 по 21 вересня зміни до Конституції щодо НАТО і ЄС будуть розглядатися у Верховній Раді. На моє глибоке переконання, такі зміни потрібно приймати. Можливо, сьогодні їхнє значення ще не до кінця зрозуміле та правильно оцінене українським суспільством, але пройдуть роки і усі ми збагнемо практичну роль євроатлантичного курсу України та його законодавче закріплення у Конституції.